Захищаючи від пожеж, збережемо життя й майно

28.03.2013

leonid_evmenev.jpgЛеонід Євмєньєв

Фахівець з пожежозахисту
Re: Leolem@ukr.net


Сьогодні, шановний читачу, мені знову хочеться подискутувати про сучасні вогнегасні пристрої, якими є генератори вогнегасного аерозолю (ГВА).

Явища флегматизації, інгібірування активних термохімічних процесів, а саме горіння і тління, вивчені досить глибоко, та в світі не припиняються роботи зі створення передових, а головне — ефективних і безпечних засобів, здатних припинити горіння будь-якого горючого матеріалу.

Говорити про те, що на сьогодні існує єдиний ефективний засіб гасіння пожеж усіх класів, буде некоректно, хоча, мабуть, усі професійні пожежні без вагань скажуть: це вода, й вода, в яку додано піноутворювач, пригадають і пом'януть незлим тихим словом порошок. Можливо, й усе.

Вогнеборець матиме рацію, адже йому не доводиться застосовувати ефективніші засоби й вогнегасні речовини для гасіння пожеж: він про них просто не знає. До речі, цей висновок зроблено, як кажуть, не на голому місці — мною особисто задавалися конкретні питання для вивчення обізнаності як офіцерів, так і молодшого особового складу МНС у різних областях України.

На виставці «ПОЖТЕХ-2010», що відбулася в Києві, знову експонувалися здебільшого традиційні засоби гасіння пожеж: вогнегасні засоби доставки води, водопінних розчинів до вогнища, порошки, піноутворюючі речовини, газові суміші. Сказати про відсутність нового, сучасного було б несправедливо. На скромному стенді Львівського державного університету безпеки і життєдіяльності МНС України в куточку делікатно стояли два пристрої (фото). Так було представлено сучасні нові системи аерозольного гасіння, котрі розроблено й виготовлено в Україні. Невеличкий за розмірами пристрій може гасити пожежі у приміщеннях об'ємом до 25 м3. Представляв цей вогнегасний засіб мій давній товариш — начальник кафедри процесів горіння та загальної хімії згаданого університету кандидат технічних наук В.М. Баланюк.

Шановний читачу, це, так би мовити, передмова, а от далі піде про те, що анонсовано в назві статті.

zakhist_vid_pozgezg.jpgЗахистити від пожеж. Зрозуміло, те, що я назвав традиційним вогнегасінням, гасить, та ще більше завдає збитків. Вода й водопінні розчини заливають усе повністю як на поверсі, на якому гасять пожежу, так і до самої землі, а то й нижче, знищують технологічне, електронне, електромеханічне обладнання. При цьому, зауважу, ефективність гасіння водою досить низька: на початковому етапі гасіння пожежі вода, інтенсивно випаровуючись, не дає потрібного ефекту охолодження вогнища, а її термічний піроліз додає такі необхідні вогню газові складові, як кисень і водень. Завдяки цьому температура в зоні пожежі підвищується, і якщо на вогнище не подавати багато води, ефект від такого гасіння може бути, як кажуть, зворотним.

Вогнегасний порошок виводить із ладу контактні групи електромеханічних пристроїв, електроніку й так забруднює приміщення, що відразу постає потреба в його капітальному ремонті, бо повністю видалити із приміщення порошок просто нереально. Наявність так званих «мертвих» зон, малий час седиментації (осідання) не дає змоги ефективно застосовувати порошок для гасіння приміщень у об'ємі. Втім, завдяки динамічному способу гасіння (частинки порошку потрапляють на вогнище з чималим значенням кінетичної енергії) порошки досягають успіху та практично незамінні при гасінні вогнищ на площині.

Газ. Виробники газових сумішей декларують, що при їх застосуванні виникають проблеми й із електронікою (так званий «термоудар»), і з прозорістю атмосфери у приміщенні, де спрацювала система гасіння із застосуванням газу. Особливо це стосується так званих «хладонів», у недалекому минулому «фреонів», температура кипіння яких нижча за мінус 30°С. На мій погляд, істотними недоліками застосування для гасіння пожеж газом є надмірний тиск у приміщенні при роботі системи газового гасіння, а ще обмежений час, на який створено вогнегасну концентрацію газової суміші в об'ємі, що підлягає захисту. Швидке зниження вогнегасної концентрації за наявності тліючих процесів не забезпечує їх ефективного гасіння. І це ще не всі недоліки. Можна було б додати руйнування озонового шару Землі, сприяння утворенню парникового ефекту.

Та це тільки те, що стосується гасіння пожеж. Тепер перейдемо до збереження життя. З водою майже все ясно — намочить, зате не знищить живу істоту. Це так, але вода, маючи здатність кипіти, може просто зварити все живе, щоправда, за умови, коли поруч значний осередок пожежі, що виділяє променеву енергію. Пара і продукти згоряння роблять атмосферу непрозорою, та й дихати гарячою парою надто небезпечно.

Порошок. Незрозуміло, чому порошок ще донедавна було дозволено застосовувати для гасіння приміщень, де не регламентовано кількість перебування людей. Усі, в тому числі виробники вогнегасних порошків, чітко розуміють, що в разі спрацювання системи порошкового гасіння люди, які є у приміщенні, просто нічого не будуть бачити, бо очі з порошком — поганий зоровий пристрій, а альвеоли легень частки порошку заб'ють уже в перші секунди після спрацювання системи порошкового гасіння.zakhist_vid_pozgezg1.jpg

Газ. Роботи зі створення газових сумішей, безпечних для людей, проводяться в усьому світі, але, на жаль, назвати газ або газову суміш, яка гасить вогнище й надає право існувати в цьому середовищі живій істоті, складно. Щоправда, є «Інерген» виробництва США, але в Україні через високу ціну газу його практично не застосовували. А про газову суміш FM-200, що її деякі постачальники декларують як цілком безпечну, відомий фахівець з гасіння газами та їх сумішами А.Г. Котов пише таке: «Крупные страховые компании не рекомендуют применять газ FM-200 в местах с массовым пребыванием людей, а во многих странах, например, в Беларуси, он вообще запрещен к применению. В резульате тестирования газа FM-200 на воздействие на организм человека выяснилось, что пульс увеличивается бесконтрольно и возрастает концентрация газа в крови. Такая реакция на газ представляет серьезную опасность для здоровья. Указанный газ чисто синтетический и находится в атмосфере, по разным источникам, от 11 до 30 лет».

За інформацією, яку я отримав із першоджерел, газова суміш FM-200 має період розпаду в атмосфері Землі понад 52 роки. Отже, при спрацюванні системи газового пожежогасіння знаходитися в такому приміщенні живим істотам не можна! Про це красномовно свідчать непоодинокі випадки, коли загинули люди.

До недоліків систем гасіння водою й газом слід зарахувати й такий важливий фактор, як технічне обслуговування встановленого вогнегасного обладнання. Без високопрофесійних фахівців, які досконало знають установлену вогнегасну техніку, в цих випадках не обійтися. В разі коли ці системи належно не забезпечені процесом підтримання їх у працездатному стані, вони стають потенційно небезпечними та із систем, призначених для пожежозахисту, перетворюються на такі, що завдають шкоди або стають причиною загибелі людей і повної втрати майна.

Пригадую, як на одному з науково-технічних семінарів, що проводився на досить важливому об'єкті, присутнім запропонували подивитися на роботу дренчерної системи пожежогасіння. Система перебувала в експлуатації понад сім років. На жаль, ефект був зворотний: сприски дренчерів після запуску насосів через декілька секунд були забиті іржею і брудом, із них тоненькою цівкою стікала вода. Жодний із вогнегасних пристроїв, установлених у приміщенні, не працював. Вважаю, коментарі зайві.

Та все ж продовжу розмову про сучасні засоби гасіння. Й дозволю собі сказати, що одними з найнадійніших і найефективніших на сьогодні є системи аерозольного гасіння вогнегасними пристроями, в яких є генератори вогнегасного аерозолю. Причому будь-якого типу. ГВА на практиці, а це сотні врятованих від вогню об'єктів, у тому числі транспортних засобів різного типу й сільгоспмашин, переконливо доводять свою ефективність. Штатні та, як часто буває, хибні спрацьовування систем автоматичного аерозольного пожежогасіння показали, що аерозоль не завдає людям, котрі потрапили в зону його дії, жодної шкоди. Всі, хто був свідком роботи ГВА та в цей час перебував у приміщенні, залишилися неушкодженими, а головне — живими. Матеріальні цінності, електроніка, дорогі авто, товари, технологічне обладнання теж не мають пошкоджень. Це факт, і цей факт доведено роками успішної експлуатації ГВА. До того ж видалити аерозоль — це все одно, що стерти шар пилу, який накопичився за тиждень на меблях чи екрані телевізора.

На завершення хочу навести слова Володимира Баланюка. Звертаючися до мене, він сказав: «Пане Леоніде, вірю, що настане той час, коли система пожежозахисту буде приблизно такою, як сучасний засіб типу «Раптор» від комарів. Просто ввімкнув — і впевнений, що твоє підприємство, помешкання, офіс надійно захищені від пожежі». На мою думку, Володимир Мірчевич має рацію, бо він, як і багато інших науковців, винахідників, інженерів, працює над створенням сучасних вогнегасних засобів і систем пожежної автоматики.

Ще раз зауважу: я зовсім не применшую роль інших систем пожежозахисту — всі вони мають свою сферу застосування. Тільки наголошую на тому, що просто робити систему пожежогасіння, аби щось було, не варто. Це призведе до непоправних наслідків, уникнути яких можна лише за умови проведення незалежної експертної оцінки системи пожежозахисту, яку планують установити на об'єкті, та наявності страхових полісів на відшкодування збитків, завданих пожежею, системою пожежозахисту або пожежними. 


Тематика:  Огнетушащие вещества
Автор:  F+S
Источник:  http://security-info.com.ua

Возврат к списку


Материалы по теме: