Аерозольне пожежогасіння: особливості при проектуванні й експлуатації

Аерозольне пожежогасіння: особливості при проектуванні й експлуатації 20.01.2011

Кожен із нас завжди прагне вибрати надійніше, ефективніше, простіше й дешевше. Попит на системи пожежогасіння, створені на базі вогнегасних пристроїв, генераторів вогнегасного аерозолю (ГВА) типу АГС, в Україні виник наприкінці ХХ століття й відтоді має чітку тенденцію до зростання. Системи гасіння ймовірних пожеж із застосуванням ГВА почали проектувати, інсталювати й обслуговувати всі. На жаль, серед фахівців і ті, хто навіть не читав нормативних і експлуатаційних документів на ГВА та обладнання, яке застосовують для створення автоматичних і автономних систем пожежогасіння з вогнегасними пристроями ГВА типу АГС.

ГВА модернізувались, а їх переваги перед іншими пожежозахисними засобами доводила практика. Саме завдяки штатним спрацьовуванням ГВА, що забезпечували гасіння реальних пожеж, а також, як не дивно, хибним спрацьовуванням було доведено їх надійність, ефективність і безпечність. Вагомих результатів при вивченні можливостей систем аерозольного пожежогасіння досягнуто під час неодноразових випробувань, які постійно проводить офіційний представник виробника ГВА в Україні.

Комплексно проаналізувавши всі випадки, за яких ГВА видав аерозоль у приміщення, що підлягало захисту, або те, де проводилися випробування, переконався в тому, що:
• по-перше, всі модельні вогнища й реальні пожежі погашено швидко, без виникнення повторних загорянь;
• по-друге, в усіх приміщеннях, де виникала пожежа або проводилися випробування ГВА, майно, не пошкоджене факторами пожежі, залишилося неушкодженим;
• по-третє, пил, що внаслідок роботи ГВА осів на речі, предмети, меблі, авто, електронну й електричну техніку, легко видалявся способами, що їх рекомендовано виробником ГВА.

Хибні спрацьовування пожежної автоматики (що спрацювала в автоматичному, ручному або автономному режимах), які призвели до початку роботи ГВА, відбувалися із таких причин:
• некоректне виконання проектної документації;
• серйозні помилки при виконанні монтажних робіт;
• неякісне, несвоєчасне обслуговування автоматичної системи аерозольного пожежогасіння (АСАП) або обслуговування фахівцями з невисоким рівнем професійності й відповідальності;
• безграмотні дії оперативного чергового персоналу, в т. ч. використання АСАП для забавки.

На мій погляд, це основні причини хибних спрацьовувань АСАП. Розглянемо кожну з них із точки зору нормативних документів і документів, що регламентують застосування ГВА як вогнегасного засобу.

Проектна документація, помилки при інсталяції, монтажі АСАП
При проектуванні слід враховувати особливості експлуатації ГВА. Що це означає для проектувальника? Передусім необхідно знати особливості вогнегасної речовини, високодисперсних часток солей лужних металів і газів (газо-аерозольного потоку), що його генерує (видає) під час роботи ГВА. Треба уважно ознайомитися з вимогами ДСТУ 4490:2005 «Пожежна техніка. Установки автоматичні аерозольного пожежогасіння. Проектування, монтування та експлуатування. Технічні вимоги», інструкцією з експлуатації, складеною виробником для ГВА кожного типу.

Також важливо знати, що при роботі ГВА видає потік часток дисперсної фази, яка складається в основному з 2 К2СО3 х 3 Н2О та становить до -53 % інших сполук, а температура цих часток, що їх виносить із ГВА потік газів, досить висока — до 400°С. Дисперсна й газова фази, що утворюються при згорянні твердої таблетованої речовини, мають певну кінетичну енергію, яка втрачає запас кінетики на невеликій відстані від ГВА (залежно від типу ГВА остання становить від 150 мм до 500 мм). Та якщо ГВА встановлено таким чином, що на шляху виходу потоку є перешкода на відстані, ближчій, ніж зазначено в інструкції з експлуатації на певний тип ГВА, кінетична енергія, за законами фізики, переходить у теплову. Як наслідок, до певної розрахованої й зазначеної в інструкції з експлуатації кількості тепла, що його виділяє ГВА при роботі (максимум 2600 ккал, мінімум 90 ккал), додається певна, інколи досить значна кількість тепла за рахунок переходу енергії з одного стану в інший.

Важливо враховувати й те, що на початку, а іноді й під час роботи, деякі ГВА, приміром АГС-8, АГС-11, виділяють назовні рештки розплавленого матеріалу, з якого виконано термозахист корпусу та захист від вологи таблетованої вогнегасної речовини, що знаходиться всередині ГВА.

У ГВА типу АГС-6 конструктивно передбачено систему хімічного охолодження струменя аерозолю, тому під час роботи з ГВА виділяється значна кількість розплавленої речовини, для її збору на ГВА передбачене й установлене спеціальне деко. Застосування сучасних технологій при виготовленні ГВА дало змогу знизити значення температури струменя газо-аерозольного потоку, тому ГВА типу АГС-6 сьогодні застосовують набагато менше.

У жодному із проектів, які мені довелося бачити, не зустрів застережень, приписів, як правильно встановити ГВА, на якій відстані від нього можуть бути розташовані елементи будівельних конструкцій, електричні та інші кабелі, обладнання, встановлене у приміщенні, яка зона повинна бути постійно вільною від жодних предметів, на які могли би потрапити розплавлені рештки.

Фото 1. ГВА.JPGНаслідки потрапляння таких решток, що виносилися з ГВА газо-аерозольним потоком, на предмет наведено на фото 1. Коментуючи цей випадок, слід зазначити, що безпосередньо під ГВА знаходилася каністра з легкозаймистою рідиною. Цього разу ГВА встановлено згідно із проектом, і помилок ні при проектуванні, ні при встановленні ГВА не було. Втім, у проекті, інструкції з експлуатації АСАП не наголошено на необхідності не залишати, не складувати подібні та й жодні предмети в зоні дії ГВА. Розміри, значення цих зон описано в інструкції з експлуатації на ГВА, так само це має бути зроблено в інструкції з експлуатації АСАП. Проте інструкції з експлуатації АСАП на даному об'єкті просто немає.

Розглянемо приклад некоректного проектування або встановлення ГВА (фото 2). На фото чітко видно сліди впливу розігрітого струменя аерозолю на елементи конструкції, праворуч стрілками вказано на залишки елементів приладу, що був виготовлений із пластика, знаходився в зоні дії струменя і, як наслідок, був повністю знищений.  Фото 2. ГВА.JPG

Фото 3 демонструє наслідки неправильного проектування або встановлення ГВА. Стінку, в даному випадку сандвіч-панель, виготовлено з металу та вкрито шаром фарби. У ДСТУ 4490:2005 чітко зазначено, що елементи будівельних конструкцій не повинні приймати на себе дію температури, близької до 400°С, утім, саме такою буде температура конденсованої й газової фази на відстані 60 мм від краю щілини ГВА, з якої виходить аерозоль. На цьому ж фото видно, що в зону високої температури (понад 100°С) потрапляє й датчик охоронної сигналізації. Додаткову й, на мій погляд, значну теплову енергію виділяють при вигоранні саме органічні речовини, що входять до складу фарб. На підставі наведених фактів можна зробити такі висновки: 
Фото 3. ГВА.JPG• у проекті допущено помилку;
• монтаж АСАП виконано неправильно. 

ГВА заборонено встановлювати на горючі основи. Тож стіна, вкрита фарбою, яку її виробник декларує як негорючу, може стати при роботі ГВА джерелом виділення значної кількості додаткової теплової енергії. Про це часто забувають і проектанти, й інсталятори. На фото 2, 3, 4 видно, що до незначної енергії, котра виділяється при роботі ГВА, додалася, судячи з ушкоджень пластикових виробів, досить значна кількість теплової енергії від вимушеного згоряння шару фарби, а можливо, і пластика, що й стало причиною підвищення температури понад 80°С під стелею приміщення. Очевидно, що при застосуванні фарби з підвищеним рівнем пожежонебезпеки (фото 4) й низьким (фото 2; будівельники могли застосувати будь-що, а декларувати фарбу як негорючу) ушкодження зовсім різні. Температура повітря під стелею приміщення також різна. Фото 4. ГВА.JPG

Подібні прикрі помилки проектувальників та інсталяторів призводять до того, що замовник у разі несанкціонованого пуску АСАП зазнає невиправданих збитків, а противники сучасного прогресивного вогнегасного засобу, яким є ГВА, отримують додатковий сумнівний козир.


Багато грамотних проектантів при уважному вивченні властивостей ГВА як вогнегасного пристрою задають дуже слушні запитання. От лише відповідей на них немає навіть у ДСТУ 4490:2005.

Одне з перших, на мій погляд, важливих питань: чи можна якимсь чином поставити ГВА у стислому просторі, коли температурні зони більші за габарити приміщення? Відповідь буде однозначною: так, можна! Але при цьому слід застосувати так звані екрани, тобто захисні пристрої, які прийматимуть на себе вплив підвищеної температури, небажані краплі, що утворюються під час роботи ГВА. Відповідно матеріал екрана повинен бути стійким до температури потоку аерозолю на тій відстані, де встановлено екран.
Рис. 1. ГВА.JPG
Дія гарячого потоку аерозолю тимчасова — від 6 с до 140 с. Тож екран можна виготовити з металу, гіпсокартону, бетону, порцеляни, глини, цегли, композитних матеріалів, щільної металевої сітки. Чудово виконають функції екрану склотканина, матеріал, із якого виготовляють вогнезахисні штори, вогнетривкі плити типу «Промат» і «Ендотерм». Можливе виготовлення екрану із жаростійкого скла. Вибираючи матеріал для екрану, конструктор АСАП повинен працювати разом із дизайнером, архітектором, тими, хто відповідає за інтер'єр приміщення. На рис. 1 наведено можливий варіант встановлення захисного екрану навколо ГВА типу АГС-11. Необхідною вимогою при його встановленні є відстань від торця щілини, з якої виходить аерозоль, до стінки екрану, котра має бути не меншою, ніж дія високотемпературної зони: для АГС 11/1 х4 — не менш ніж 0,15 м; АГС 11/5х6 — 0,25 м. 

Фото 5. ГВА.JPGРис. 2. ГВА.JPGДосить часто постає питання: як сховати ГВА від стороннього ока, від, як кажуть у народі, «пустотливих ручок»? Утім, ця проблема вже розв'язана. Приміром, ГВА типу АГС 2 можна встановити за підвісну стелю (фото 5). ГВА можна вставити у стіну, розташувати за підвісною, в т. ч. натяжною стелею (рис. 2). Можливе встановлення ГВА в елементи декору приміщення. Одного разу автором було запропоновано господареві шикарного офісу сховати ГВА типу АГС-7/2 в порцелянову вазу, встановлену на парапеті всередині приміщення, й він пристав на пропозицію. Та система й досі працює в автономному режимі запуску ГВА.

На рис. 2 показано: ГВА (1) встановлено в нішу (2), яку виконано у стіні (3). Ніша може бути прикрита будь-яким тонким легкогорючим, легкоплавким матеріалом (4), причому він може знаходитися тільки в зоні виходу аерозолю. Таким чином, установлений ГВА буде розташовано у приміщенні, що підлягає захисту, водночас він не буде на видноті, а в разі пожежі потік гарячого газоаерозолю зруйнує декоративну перепону, й аерозоль потрапить до об'єму приміщення, захищеного ГВА.

Замість декоративної перепони, яку буде зруйновано при спрацьовуванні ГВА, можна встановити жалюзі, падаючу заслінку — ці пристрої й відкриватимуть отвір, через який газоаерозоль, продукований ГВА, потрапить до приміщення. Це тільки один із багатьох способів зробити ГВА невидимим. При цьому треба знати, що при обслуговуванні АСАП на ГВА необхідно контролювати цілісність вузлів запуску. За умови, коли ГВА закрито декоративними або будь-якими іншими пристроями, це можливо зробити на клемній комутаційній коробці, встановленій за межами приміщення. Застосувавши ППКП із функцією управління засобами пожежогасіння, контроль цілісності і працездатності вузлів запуску ГВА здійснюють безпосередньо ППКП у автоматичному режимі.

Вважаю, що питання можливості встановлення ГВА у стислих приміщеннях і залах із особливими вимогами щодо дизайну обговорене достатньо. Тепер коротко про умови експлуатації ГВА та про те, що треба враховувати при встановленні АСАП.

Фото 6. ГВА.JPGФото 7. ГВА.JPGВідомі всім вимоги ДСТУ та ДБН 4490:2005 виконавці часто порушують — як при проектуванні, так і при інсталяції обладнання. Всі проектувальники й інсталятори повинні знати, що здійснити пуск АСАП із ППКП вручну можливо лише за умови, що буде порушено систему захисту, котра унеможливлює вільний доступ до пристрою (кнопка, важіль тощо), при приведенні в дію якого АСАП запрацює. Бажано, щоб система захисту пристроїв ручного пуску була оснащена пристроєм для пломбування (фото 6).

Встановлення кнопки ручного пуску так, як зображено на фото 7, неприпустиме. Стрілками показана кнопка пуску АСАП, яка не захищена від натиснення жодною перешкодою. ППКП установлено у приміщенні, де черговий оперативний персонал знаходиться не постійно та доступ до якого сторонніх осіб не обмежено. Чітке дотримання правила щодо наявності в усіх ППКП, які керують системами пожежогасіння, функції, що забезпечить можливість відновлення подій, котрі могли чи вже призвели до штатного, несанкціонованого спрацьовування АСАП, є обов'язковим.

Неякісне, несвоєчасне обслуговування АСАП
Технічне обслуговування (ТО) систем протипожежної автоматики передбачене відповідними законодавчими актами. На щастя, навіть у разі поганого ТО відмови АСАП трапляються дуже рідко, а проте це питання потребує детального розгляду.

Перше, основне: значна кількість керівників, власників споруд не вважають за доцільне витрачати гроші на проведення робіт із ТО систем протипожежної автоматики. Наводити статистику не буду — вона сумна. Як правило, така «економія» призводить до втрати всієї споруди. І вважати винними в цьому випадку треба керівника, власника, пожежного інспектора, адже всі вони відповідають за пожежну безпеку даної споруди.

Друге — неякісне обслуговування. Чому таке трапляється, зрозуміло всім. Роботи з ТО нормуються й виконуються відповідно до регламентів. Такі роботи можуть виконати фірми, де є фахівці з високим рівнем підготовки, необхідне обладнання. Вартість робіт нормована кошторисами, які складають за чинними розцінками, відповідно до встановлених нормативів. Зрозуміло, кваліфікована робота має відповідну, підкреслю, встановлену нормами ціну.

В разі виникнення пожежі й несвоєчасного спрацьовування СПА, АСАП, унаслідок чого завдано шкоду, керівник, власник мають право (ця вимога може бути зазначена в договорі) через суд стягнути з фірми, яка проводила ТО, кошти на відновлення СПА, АСАП та вартість усіх матеріальних втрат від пожежі.

До речі, в Україні, хоч і повільно, починає впроваджуватися страхування майна, споруд від імовірних надзвичайних ситуацій, у т. ч. пожеж. Утім, така угода зі страхувальником можлива лише за умови обладнання споруди СПА або АСАП і укладення договору на їх обслуговування. Для страховика обов'язковим у цьому випадку є висновок незалежного експерта щодо правильності вибору обладнання для пожежозахисту споруди. Тоді як у багатьох країнах світу страхування від наслідків пожеж є незаперечною, обов'язковою нормою, в Україні за майно, знищене пожежею або при її гасінні, відповідальність поки що ніхто не несе. Тобто збитки, завдані пожежею, просто стають проблемою власника споруди.

Авторові відомі випадки, коли договір на ТО АСАП укладали фірми, які навіть не мали уявлення про цю роботу. При цьому договір таки існував (для пожежних), от лише роботи з ТО не виконувалися, що призвело до несанкціонованого спрацювання АСАП та до припинення на певний час роботи всього об'єкта. Висновок очевидний: ТО АСАП необхідно проводити відповідно до норм, установлених законом.

Безграмотні дії оперативного чергового персоналу, в тому числі використання ППКП для забавки
Відповідальність за безграмотну експлуатацію будь-яких систем гасіння, в т. ч. АСАП, повинні нести керівник, власник споруди й фірми, що проводить ТО. Для забезпечення грамотного реагування оперативним черговим персоналом на сигнали ППКП, персонал повинен знати всі типи цих сигналів та передбачити всі можливі дії. Для цього необхідно:
• написати й розмістити на видноті інструкцію «Дії оперативного чергового персоналу в разі виникнення НС, у т. ч. пожежі»;
• регулярно проводити навчання з оперативним черговим персоналом для відпрацювання чітких дій при виникненні НС, у т. ч. пожежі.

Як на мене, незначний обсяг робіт, утім, саме їх виконання дасть керівнику, власникові підстави вимагати від особи, котра чергувала, звіту про те, що призвело до хибного спрацювання або неспрацювання АСАП.

Наведу приклад безграмотних дій. Оперативний черговий побачив, що ППКП видав сигнал «Пожежа» у приміщенні, яке знаходилося поруч із ППКП. Зайшовши у приміщення, він не виявив ознак пожежі, хоча бачив, що обидва пожежних сповіщу- вачі спрацювали й перебувають у стані «Пожежа». Що зробив черговий? Вийшов із приміщення й зачинив двері... Коментарі зайві.

А ось інший приклад. Коли до приміщення (автопаркінг) заходила людина, яку черговий знав особисто, він кнопкою ручного пуску з панелі ППКП вмикав АСАП. Відповідно до алгоритму роботи АСАП у приміщенні, де перебувала людина, сповіщалося, що сталася пожежа й необхідно негайно вийти назовні. Зрозуміло, що людина починала нервувати, а черговий отримував від цього задоволення. Раніше, ніж через 30 с, які відведено на евакуацію перед пуском вогнегасних пристроїв, черговий натискав кнопку відміни пуску. Та одного разу сталося те, що й мало статися: АСАП було запущено в роботу. Зауважу, що при правильних діях чергового можна було б зменшити збитки, адже на ППКП передбачено захист і від подібної ситуації. Та для цього людину потрібно навчити, а на ППКП повинні бути засоби, які унеможливлюють натискання кнопок «Пуск» без порушення їх захисного пристрою. Звідси висновок: некомпетентність оперативного чергового персоналу, його недисциплінованість, безвідповідальність керівництва об'єкта, фахівців фірм, які проводять ТО, — першопричина спрацьовувань АСАП після використання їі для забавки.

Отже, ми з вами розглянули основні причини, які можуть вплинути на надійність АСАП. Хочу додати ще один варіант можливого застосування ГВА.

Застосування ГВА з автономними системами пуску
Приватні садиби, невеликі приміщення, магазини, торговельні павільйони, дачі, гаражі, склади, трансформаторні підстанції, електрошафи, бокси базових станцій стільникового зв'язку тощо, — все це захищено й можна захистити від пожежі з допомогою ГВА, пуск яких проводиться автономно, — автономного аерозольного пожежозахисту (ААП). У цьому випадку АПС і будь-які ППКП не застосовуються.

Для багатьох, хто може мені заперечити, кажу: не захищайте себе від «наїзду» пожежних. Маємо усвідомити: ми захищаємо своє від можливої біди. Мій колега, пояснюючи, для чого потрібен ефективний захист від пожежі, наводить такий приклад. Власник витрачає чималу суму на фізичний захист і різні засоби охоронної сигналізації для збереження свого майна — приватної садиби, гаража, де стоїть розкішне авто, маленького складу, торговельного павільйону, мотелю, готелю та ін. У разі крадіжки власник втратить частину цього майна. А у випадку пожежі — все, та ще й матиме великий клопіт. Отож системи автономного запуску ГВА потрібні, й вони з успіхом застосовуються.

Тепер зупинюся на основних помилках при проектуванні, інсталяції й експлуатації ААП. Але спершу розглянемо пристрої, що застосовуються в Україні та з допомогою яких можливо здійснити автономний пуск ГВА.

Фото 8. ГВА.JPG1. Вузол запуску термохімічний (ВТХ— фото 8).
Основні технічні характеристики:
• температура спрацьовування (займання не більш ніж) — 170°С;
• діаметр шнура, який транслює тепловий імпульс, — 2 мм;
• швидкість трансляції теплового імпульсу — 100 мм/с.

Принцип дії. Температура або полум'я діють на шнур (фото 8, вказано стрілкою), який під впливом цих факторів починає виділяти і транслювати теплову енергію. Енергія теплового імпульсу завдяки передачі по шнуру потрапляє у ВТХ. Вузол почне працювати (підпалює таблетовану аерозолеутворюючу речовину, що знаходиться всередині ГВА), а ГВА — видавати газо-аерозоль.

ВТХ постачається з відрізком шнура завдовжки до 50 мм. До шнура, який оснащено ВТХ, можливо додати шнур будь-якої довжини, при цьому слід враховувати, що від початку відрізка шнура до ВТХ він буде певний час транслювати тепловий імпульс (цей час можна визначити, знаючи швидкість трансляції теплового імпульсу для даного типу шнура — 100 мм/с).

Важливо: при застосуванні автономного запуску двох і більше ГВА з ВТХ усі ВТХ повинні бути з'єднані одним відрізком термошнура.

Фото 9. ГВА.JPGРис. 3. ГВА.JPG2. Пристрій автономного запуску ГВА типу ТПЭ-1 (фото 9).
Основні технічні характеристики:
• напруга на клемах при спрацьовуванні не менше — 3,0 В;
• струм у мережі при опорі до 7,0 Ом не менше — 0,4 А;
• температура спрацьовування — 68±3°С.

Фото 10. ГВА.JPG3. Підсилювач струму піротехнічний імпульсний УТПИ-2 (фото 10). Основні технічні характеристики:
• струм у мережі електричного запуску УТПИ-2 — не більш ніж 0,5 А впродовж не менш ніж 0,8 мс при значенні електричної напруги від 2,0 В до 10,0 В;
• електричний опір мережі електричного запуску — 1,5x5,5 Ом;
• значення електричного струму в імпульсі при введенні УТПИ-2 в дію за умови електричного опору навантаження 0,4 Ом наведено на рис. 3;
• час досягнення заданої сили струму з моменту введення УТПИ-2 в дію — не більш ніж 2,0 с;
• струм контролю мережі електрозапуску УТПИ-2: - 0,05 А упродовж 2 хв. із перервою не менш ніж 10 хв., - 0,005 А при постійному контролі;
• максимальне значення температури корпусу УТПИ-2 після закінчення його роботи — до 200°С; • значення температур при застосуванні: від -50°С до 50°С;
• габарити: діаметр — не більш ніж 42,5 мм, висота — не більш ніж 65,0 мм (без урахування висоти контактів).

Тепер перейду до основних помилок.
ААП із ВТХ. Простий, малозатратний варіант, вартість якого становить саме ГВА. При проектуванні ААП слід враховувати те, що температура 170°С — це вже досить велика за енергією пожежа. Варто передбачати трасу прокладання термошнура в місцях можливої появи полум'я на початку пожежі — це дає змогу ввести термошнур у дію одразу, як тільки полум'я, як кажуть, лизне його.

Застереження. Не варто застосовувати термошнур у приміщеннях, де є пари органічних речовин (розчинників, вуглеводнів). Треба враховувати й той факт, що з часом термошнур стає крихким і прокладати його так, щоб він сприймав динамічні навантаження, не слід. При заміні ВТХ підлягає заміні й термошнур.

ААП з ТПЭ-1. На пристрої запуску ТПЭ-1 встановлено спринклер типу СВН, відповідно до встановленої на ньому колби теплового замка й визначатимуться температура й час, за який колба буде зруйнована. Пружинний пристрій із нормально-замкнутою контактною парою, пружиною, яку зведено при складанні ТПЭ-1, виштовхне запірну пробку спринклера, а контактна група, розімкнена внаслідок зведення пружини, замкне електричне коло. В результаті на вузлі запуску з електропуском типу ВЕЛ з'явиться напруга, а в замкнутому електричному колі — струм. ВЕЛ спрацює та запустить ГВА в роботу.

Застереження. При застосуванні ТПЭ-1 потрібно пам'ятати, що напруга, яку здатний видати ТПЭ-1, є незначною — 3,0 В. За такої напруги необхідно враховувати технічні характеристики вузлів електрозапуску, довжину й переріз кабелю від клем ТПЭ-1 до клем ВЕЛ. Вузли електрозапуску, залежно від конструкції, мають різні значення електричного опору, від 5,0 Ом до 17,0 Ом та номінал значення електричного струму від 0,4 А до 2,0 А, необхідний для їх запуску. Важливо правильно встановлювати ТПЭ-1 — тільки вертикально, відповідно до вимог, якими регламентовано встановлення спринклерів типу СВН.

ААП із застосуванням УТПИ-2. УТПИ-2 широко застосовують у разі потреби одночасного запуску значної кількості ГВА. Електрична напруга, що її видає УТПИ-2 під час роботи, сягає 30 В, струм при певному навантаженні зазначений на рис. 3.

Введений у дію УТПИ-2 може одночасно надати імпульс для спрацьовування до 20 ВЕЛ із номіналом значення електричного струму запуску 0,4 А. Тобто один УТПИ-2 здатен одночасно ввести в дію 20 ГВА з ВЕЛ-04. Привести в дію УТПИ-2 можна з допомогою будь-якого джерела електричного струму, що забезпечить 0,5 А впродовж не менш ніж 0,8 мс при значенні електричної напруги від 2,0 В до 10,0 В. Таким пристроєм може бути ТПЭ-1.

Застереження. При роботі УТПИ-2 його корпус нагрівається, тож застосовувати його у пластикових корпусах небажано, а в разі застосування необхідно виконати теплоізоляцію між стінкою пластикового корпусу й корпусом УТПИ-2. При встановленні УТПИ-2 на об'єктах, де можливі значні електричні наводки або дія грозових розрядів, між клемами запуску бажано встановлювати резистор зі значенням опору не менш ніж 1000 Ом.

Завершуючи, хочу зазначити, що написати цю статтю мене змусила існуюча в державі, на жаль, реальна проблема незнання й невиконання вимог при проектуванні та експлуатації АСАП. Маю надію, що факти, приклади, застереження, наведені у статті, стануть у пригоді фахівцям та допоможуть глибше зрозуміти основи й особливості застосування ГВА як вогнегасних пристроїв.

Леонід Євмєньєв

Тематика:  Огнетушащие вещества
Автор:  F+S
Источник:  http://security-info.com.ua

Возврат к списку


Материалы по теме: